Іванівський РідноКрай: Історія бібліотек

РОЗВИТОК БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В РАЙОНІ

Історія бібліотек нерозривно пов’язана з історією і розвитком суспільства, з особами, які дбали про розвиток освіти. В останнє десятиріччя ХІХ століття для нашого району характерний стрімкий розвиток освіти, культури та духовності населення. Перші три бібліотеки були відкриті у 1897 році: Агайманська – 30 березня, Іванівська – 2 квітня, Шотівська – 10 серпня (28 липня за старим стилем). 30 серпня (17 серпня за старим стилем) 1898 року відкрита Благодатненська бібліотека.15 лютого (2 лютого за старим стилем) 1899 року – Новосеменівська бібліотека.

Іванівська та Агайманська знаходились в окремих приміщеннях. Веселовська в будинку попечителя, Шотівська, Благодатненська, Калгинська, Новосеменівська, Воронцовська, Василівська, Новофедосіївська, Новотимофіївська – при сільських управах. Бібліотекарями були вчителі місцевих шкіл на громадських засадах: в Агайманах – Федір Іванович Бочурський, в Іванівській – Василь Іванович Попов, в Шотівці – Марія Ксенофонтіївна Ніколаєва, в Калзі – Іван Михайлович Куртев, в Новотимофіївській – Іван Федорович Авдеєв.

Були бібліотеки і при школах. В першому десятиріччі ХХ ст. вони знаходилися в 3-х Агайманських, 6-ти Іванівських, Калгинській, Новотимофіївській, Шотівській школах. Для позакласного читання книжковий фонд становив 7927 томів, фонд шкільних підручників – 881 примірник.

Книжковий фонд бібліотек створювався і поповнювався в основному на кошти земства, частину коштів виділяли сільські общини та добровільні пожертвування. Так у 1914 році для поповнення бібліотек земство виділило 5276 руб., сільські общини 522 руб., пожертвування – 336 руб.

Одним із важливих завдань бібліотечного будівництва у перші роки радянської влади було створення у фондах бібліотек певного ядра літератури – спеціально підібраного масиву книжок, які б сприяли вихованню соціалістичного світогляду у читачів.

На 7 червня 1921 року у волості вже було 4 бібліотеки і 25 хат-читалень. Хати-читальні – це сільські культосвітні установи, які поступово перетворювалися на бібліотеки. Хати-читальні дещо нагадували читальні зали, де збиралася молодь і самостійно чи під керівництвом завідуючого колективно читали газети, проводилися бесіди, лекції, велася виховна робота. Створювалися групи червоних читачів по 8-15 чоловік. Це були грамотні молоді люди, які приносили і читали газети, а тим, хто вмів читати залишали газети терміном на 4-5 днів, а потім обмінювали на нові.

У 1926 році в районі було 8 бібліотек із книжковим фондом 2368 книжок та 8 хат-читалень.З 1929 року хати-читальні стали центрами агітації.

У 30-х роках бібліотеки сприяли активній участі трудящих у творчому процесі соціалістичного будівництва, виконанні завдань перших радянських п’ятирічок, але скрутні часи голодомору, політичного терору завдали бібліотекам непоправної шкоди.

В період тимчасової німецько-фашистської окупації з 1941 року відділ культури, а разом і заклади культури припинили свою діяльність. Книжкові фонди були в основному пограбовані, лише деяка частина захована і після війни частково повернуті до бібліотеки.

Після звільнення району від фашистів керівництво звернулося до жителів з проханням подарувати книги для бібліотек. Багато читачів відгукнулися на цей заклик.

В післявоєнний час – період відбудови розпочинається активна робота по відновленню книгозбірень. В 1947-1948 рр. була здійснена інвентаризація, облік та впорядкування книжкових фондів. Отже, друге життя бібліотеки району отримали в післявоєнний час, тому дехто вважає датою створення саме цей період, хоча насправді бібліотечні заклади відроджували свою діяльність, відновлювали їх кращі традиції.

На початку 50-х років мережа бібліотек району була повністю відновлена.

Систематичне, глибоке вивчення читацьких інтересів є найважливішою умовою успіху в обслуговуванні читачів та керівництві їх читанням. Велику роль відіграють активи бібліотек району. В найрізноманітніших формах виявляється участь громадськості в роботі бібліотек – бібліотечні ради, громадські заступники завідуючих сільських бібліотек, громадські бібліотекарі, пересувники, книгоноші, громадські розповсюджувачі і пропагандисти художнього слова.

Залучення громадськості до бібліотечної роботи стало життєвою необхідністю кожної бібліотеки, важливою умовою подальшого поліпшення бібліотечної справи. Бібліотеки стають справжніми центрами масової пропаганди знань, опорними пунктами партійних організацій колгоспів, радгоспів, установ і організацій по комуністичному вихованню трудящих.

1979 рік - етапний в житті бібліотек району. Згідно наказу №155 від 11 листопада 1979 року «Про переведення масових бібліотек на централізовану систему обслуговування» в листопаді 1979 року відбулась централізація державних масових бібліотек, мета якої створення більш ефективного використання бібліотечних ресурсів, ліквідація невиправданого дублювання бібліотечних процесів. Об’єднання бібліотек має єдиний книжковий фонд, штат працівників, єдине керівництво, централізоване комплектування і обробку літератури. Згідно до наказу сільські бібліотеки передані з балансу сільських рад на баланс ЦБС, до якої входять на правах бібліотек-філій.

До складу Іванівської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) увійшли 2 центральні бібліотеки: для дорослих та дітей і 18 бібліотек-філій зі штатом 29 бібліотечних працівників. Відбулись зміни в структурі центральної районної бібліотеки, почали працювати такі відділи: обслуговування, комплектування та обробки літератури, методично - бібліографічний, відділ організації та використання єдиного фонду ЦБС. Читачі мають змогу отримати книги по внутрішньо-бібліотечному абонементу (ВБА) та міжбібліотечному абонементу (МБА).

В 1979 році єдиний бібліотечний фонд становив 201645 примірників, обслуговано 16297 читачів, видано 383270 примірників, відвідувань – 116566. За рік надійшло 24900 примірників.

Фінансування бібліотек ЦБС проводилось із державного бюджету, додаткові асигнування виділяють місцеві господарства та сільські ради.

Директори ЦБС з 1979 року:

Першим директором ЦБС стала Ярова Клавдія Власівна.

(Зліва направо п'ята)

З 1983 по лютий 1986 року ЦБС очолювала Швайко Марія Пилипівна.

З березня 1986 року до липня 2000 року – Євсюкова Клавдія Іванівна.

З липня 2000 року по червень 2002 року – Федорова Лариса Миколаївна.

З 2002 року по даний час – Андрійчук Світлана Федорівна.

Завдяки проведеній централізації значно покращилася матеріально-технічна база, підвищилась якість обслуговування читачів, налагоджено єдину систему планування, звітності, комплектування бібліотечних фондів, складено центральний обліковий, службовий алфавітний каталоги в ЦРБ та алфавітні та систематичні каталоги у бібліотеках-філіях.

З початку 90-х централізована бібліотечна система розпочала роботу по переходу бібліотек району на нові умови господарювання. Фінансування закладів здійснюється як по нормативах бюджетного фінансування, так і шляхом цільових асигнувань на окремі заходи чи види діяльності. Крім цього використовуються кошти з позабюджетних джерел: від реалізації платних послуг, продажу населенню книг з обмінного фонду, а також від добровільних внесків громадян, коштів господарств району за надані платні послуги бібліотеками згідно з договорами творчої співдружності.

Друга половина 90-х – початок нового тисячоліття - складний час для ЦБС. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні негативно відбивається і на ЦБС, в першу чергу на її фінансування. Значне скорочення бюджетного фінансування галузі спричинило певні труднощі в роботі книгозбірень. Скоротились нові надходження, значно зменшилось фінансування на придбання нової літератури, передплати періодичних видань, заробітну працю.

В 1994 році з метою збереження бібліотечного фонду та попередження читацької заборгованості в ЦРБ вводяться нові правила користування бібліотеками, зокрема, стягнення пені за несвоєчасно повернуті видання (Наказ №36 від 23 листопада 1994р.).

Відповідно до наказу №14 від 29 серпня 1997р. в зв’язку із скрутним фінансовим становищем реорганізовано відділи: організації та використання єдиного фонду та МБА.

Згідно наказу районного відділу культури №49 від 4 вересня 1997р. «Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічнимибібліотеками» були закриті 4 бібліотеки: Захарівська, Дмитрівська, Тимофіївська та Фрунзенська №2. Фонди та обладнання цих бібліотек передано Трохимівську,Новодмитрівську, Благодатненську та Фрунзенську №1 БФ відповідно.

Значною віхою в бібліотечному житті став Указ Президента України від 14 травня 1998 року про встановлення 30 вересня –Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято мало привернути увагу владних структур, громадськості до проблем книгозбірень, підвищити роль книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті країни. З нагоди святкування першого дня бібліотек було проведено професійний конкурс «Кращий бібліотекар ЦБС». Перемогу здобула Брагінець З.А. (Українська БФ).

90-ті ознаменувались ще й поверненням з небуття творів заборонених або незаслужено забутих письменників: О.Олеся, Т.Осьмачки, О.Кандиба, О.Ольжича, В.Винниченка, В.Барки, У.Самчука та ін.

Відсвяткували столітні ювілеї: Фрунзенська, Іванівська для дорослих, Шотівська (1997р.), Благодатненська (1998р.), Новосеменівська (1999р.).

В зв’язку з дефіцитом виділення коштів на придбання нової літератури, передплату, на господарські та інші потреби для функціонування бібліотечних закладів в ЦБС змушені шукати додаткові джерела фінансування. Тому з 1березня 1999р. були введені такі додаткові платні послуги: видача книг та журналів з читального залу на вихідні, святкові дні («нічний абонемент»), одноразовий збір при запису, пеня за прострочений термін користування, користування довідковою літературою та виданнями підвищеного попиту. За рахунок платних послуг з’явилась можливість придбати канцтовари, призи учасникам масових заходів.

Але, незважаючи на всі негаразди (відсутність нових книг, технічних засобів, заборгованість по виплаті заробітної плати) книгозбірні обслуговують 11755 читачів, книговидача становить 246988 примірників, відвідувань - 84473. Книжковий фонд ЦБС - 177731 примірник.

Книгозбірні району шукають виходу з кризи, переорієнтовують свою роботу. Пріоритетними напрямками діяльності бібліотек є популяризація краєзнавчої літератури, розширення функцій по підвищенню інформованості населення щодо діяльності органів місцевого самоврядування.

Заклади приймають активну участь в конкурсах: «Поетичні паростки», «Краща бібліотека року», «Я і мої права» та ін.

В 2000 році прийнято Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», в якому бібліотеки розглядаються не тільки як історична та культурна пам'ять суспільства, а й як інформаційні центри, що сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

У 2000-2005 роках бібліотечна справа розвивається у новій суспільно-політичній і економічній ситуації. Бібліотеки залишаються джерелом отримання інформації, єдиним місцем, де гарантується безкоштовність додаткової освіти та проведення дозвілля. Відбулися якісні зміни у складі книжкових фондів. З’явилася значна кількість книг з історії України та народознавства, поповнився фонд художньої літератури творами письменників, творчість яких у радянську добу була заборонена або замовчувалася. Це стало можливим завдяки реалізації державних програм: «Розвитку та функціонування української мови» та Бібліотечної серії, які комплектують бібліотечні фонди ЦБС не тільки традиційними друкованими, а й виданнями на електронних носіях.

Джерелом поповнення бібліотечних фондів є акція «Подаруй бібліотеці книгу». Серед активних дарувальників слід назвати партію «Союз», серед читачів Громада Р.О., Жолніна В.В., Базик Н.О., Лаунова Л.М. та ін.

Через відсутність законодавчої правової бази регулювання ЦБС відбулись негативні процеси децентралізації. Згідно рішення ХІУ сесії районної ради народних депутатів від 29.12.2000 р. № 145 «Про районний бюджет 2001 року» працівників бібліотек переведено на фінансове утримання в сільські ради. Відбулась часткова децентралізація, що негативно позначилась на розвитку бібліотек району.

У 2003 році згідно Указу Президента України оголошено Роком культури, тож перед бібліотеками повстали відповідальні завдання щодозадоволення духовних потреб як суспільства в цілому, так і окремих його громадян.

2007 оголошено Роком української книги. В рамках Року бібліотеки ЦБС різними формами намагалися демонструвати благотворний вплив книги, читання на життя людини. В зв’язку з цим головним орієнтиром було збереження накопиченого потенціалу та освоєння інноваційних форм і методів бібліотечної діяльності.

Бібліотеки ЦБС вбачають свою місію в наданні допомоги мешканцям району в придбанні знань на протязі всього життя, в задоволеннірізнобічних інтересів читачів.

Сьогодні бібліотеки є центрами інформації та дозвілля.

За допомогою книжкових виставок, відкритих переглядів, бібліографічних оглядів працівники бібліотек популяризують книги з актуальних питань сучасного життя, культури, науки, техніки, проводяться літературні вечори, вечори поезії, читацькі конференції, диспути та інші заходи.

Підвищуючи імідж закладів бібліотеки системи приймають участь у Всеукраїнських, обласних конкурсах та творчих акціях, що стимулюють розвиток творчості та нового мислення бібліотекарів: обласний конкурс сімей-ерудитів «Від роду – до народу» (2001 р.), Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Моя мала Батьківщина» (виготовлення книги-саморобки) (2006 р.), «Легенди рідного краю» (2007 р.), «Свіча пам’яті» (до 75-річчя вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр.) (2008 р.), «Моє родове дерево» (2009 р.), «Тут Батьківщини моєї початок» (2009 р.), «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» (2009 р.), «У вінок Кобзаря ми вплітаємо майбутнє» (2010 р.) та ін. Традиційним став щорічний конкурс «Найкращий читач року».

В 2008 році в ІІІ обласному конкурсі «Міс сільська бібліотека» Марусяк Л.В. (Нововасилівська БФ) виборола 2-е місце.

Останніми роками відбувається реалізація цілого ряду проектів по підвищенню іміджу книгозбірень серед населення, проводяться соціологічні дослідження, опитування, анкетування, впроваджуються інноваційні форми роботи.

Нині до складу ЦБС входять: центральна районна бібліотека, центральна районна бібліотека для дітей та 14 бібліотек-філій.

Станом на 1.01.2013 року книжковий фонд становить по ЦБС -171403 примірники.

Обслуговано 10095 читачів, відвідувань-81676. Книговидача становить 210472 примірника.

Штат ЦБС налічує 22 бібліотечних працівника, з них вищу освіту мають 1 (в тому числі фахову -1), базову вищу мають 18 бібліотекарів.

Поліпшується матеріально-технічна база бібліотечних закладів: нещодавно в ЦРБ придбано ксерокс та комп’ютер, внаслідок чого розширився перелік додаткових платних послуг: ксерокопіювання та сканування документів, комп’ютерний набір текстів.

Завдяки участі в проекті "Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету ІIІ програми "Бібліоміст" чотири бібліотеки (Іванівська центральна районна, Іванівська центральна районна для дітей, Шотівська та Першотравнева бібліотеки отримали 15 комп'ютерів з підключенням до Інтернет, що дало змогу вивести бібліотеки на більш високий рівень обслуговування користувачів.

Сьогодні бібліотеки ЦБС працюють, впроваджують нові форми роботи, продовжують виконувати свою просвітницьку місію, залишаються джерелом знань, центром інформаційної та духовної культури читачів.

Іванівська центральна районна бібліотека для дорослих.

Відкрита 2 квітня 1897 року. Перебувала при волосному управлінні, на утримання бібліотеки і придбання книг виділено: земством -132 рублі, сільською общиною – 308 рублів.

Бібліотека нараховувала понад 361 читач (352 чоловіки і 9 жінок). Більше половини читачів була молодь -232 чоловіка, основна маса читачів – селяни – 324 чоловіка. Книжковий фонд налічував 708 томів книг. Видано книг – 1367. Більшу частину (634) становили романи і повісті, книги по історії – 236, географія і подорожі – 152, релігія і моральність – 141, сільське господарство – 38, законодавство – 5.

В 1903 році книжковий фонд становив 805 назв книг і 943 примірника. На утримання бібліотеки виділено 269 рублів від земства, 336 від сільської общини.

1904 рік. На утримання бібліотеки виділено: земством – 320 рублів, сільською общиною – 361. Книги видавав вчитель. Фонд становив - 1058 книг і 3 журнали на суму 519 рублів.

Склад книжкового фонду за змістом:духовно-моральна література – 120 примірників, історична – 146, географія і подорожі – 58, природознавство і медицина – 111, белетристика – 515, законодавство - 21.

1907 рік. Бібліотеку переведено в школу, де книги видавав вчитель. На утримання виділено коштів: земством – 442 рублі, сільською общиною - 61 рубль, приватними особами – 6 рублів, позико-ощадне товариство – 10 рублів. Читачів нараховувалось 219 (190 чоловіків і 29 жінок), в тому числі молоді – 157 читачів. Книговидача становила 1530 примірників.

1909 рік. На утримання бібліотеки виділили: земство – 535 рублів, сільська община – 61 рубль, приватні особи – 6 рублів. Книжковий фонд становив 1080 примірників, назв – 834. Було обслуговано 406 читачів (341 чоловік і 65 жінок), з них: до 12 років – 79, 12-17 років -225, дорослих (старші 17 років) – 102 чоловіка. Книговидача становила -2519 примірників.

1914 рік. Іванівська бібліотека розміщена в окремому приміщенні, на її утримання земство виділило 905 рублів, сільська община – 61 рубль, приватні особи – 10 рублів, позико-ощадне товариство – 160 рублів. Фонд становив 1225 примірників, 1008 назв. Кількість читачів становила 154 особи, в тому числі 140 чоловіків і 14 жінок. Абсолютна більшість читачів – учні та молодь -117 чоловік. Книг видано 1090 примірників.

Читачі бережно відносилися до книжок, за 17 років існування бібліотеки всього вилучено, як не придатні для подальшого користування лише 2 книги.

На початку 30-х років бібліотека знаходилася в районному клубі. Завідував клубом і бібліотекою молодий хлопець, демобілізований з лав Червоної Армії – Овсянников.

В 1934 році було введено штатну одиницю бібліотекаря. Ним став Марченко Павло Кузьмич, який мав лише семирічну освіту. Пізніше з області направили молоду дівчину зі спеціальною освітою – Новак Марію Іллівну. Однак пропрацювала вона недовго і переїхала до Агайман. А посаду бібліотекаря аж до окупації району фашистами займала Надія Гаврилівна Перепелиця.

Під час окупації бібліотеку було пограбовано. І все ж знайшлися люди, які взяли книги для зберігання додому. Частину книжкового фонду сховали у підвалі біля гаражів райкому і засипали землею. Після звільнення району книги відкопали. Крім того, на прохання районного керівництва дехто передав книги із власних бібліотек.

З середини 1944 року Іванівська бібліотека відновила свою роботу. Завідуючою була Н.Г.Перепелиця, їй допомагала бібліотекар Н.О.Солдатко. Та в 1945 році вони обидві виїхали з району, а завідуючою була призначена Логвиненко (Перепелко) Марія Кирилівна, бібліотекарем – Боголюбова Лідія Гаврилівна.

У серпні 1946 року на роботу в Іванівську бібліотеку була направлена Козлова Ангеліна Андріївна,

яка одержала спеціальну освіту в Мелітопольському культурно-освітньому училищі. В трудовій книжці Ліни Андріївни зроблено всього два записи: прийнята на роботу та звільнена у зв’язку з виходом на пенсію, хоча й на заслуженому відпочинку ще довгий час продовжувала працювати.

До 1952 була одна бібліотека, яка мала відділ для обслуговування читачів - дітей.

В листопаді 1979 проведена централізація. Районна бібліотека стала називатись центральною районною бібліотекою і займає перший поверх приміщення районного будинку культури.

На початку централізації фонд бібліотеки налічував 31665 примірників, обслуговано 2020 читачів, книговидача склала 58100 примірників.

(На фото: читачів обслуговує Власюк Надія Опанасівна)

В листопаді 1981 року відкрито кафедру пообслуговуванню юнацтва. З метою популяризації наявного фонду літератури та залучення нових користувачів співробітниками бібліотеки щорічно проводиться багато різноманітних заходів: дні інформації, уроки, вечори-портрети, оформляються книжкові виставки та перегляди літератури та ін. Для читачів юнацького віку діє правознавчий клуб «Юстиніана».

Завдяки проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернет» в рамках програми «Бібліоміст», яка впроваджується Радою Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Міністерством культури України, Українською бібліотечною асоціацією за фінансової підтримки Фундації Біла та Мелінди Гейтс, на базі комунального закладу «Іванівської центральної районної бібліотеки» відкритий та функціонує Інтернет - центр.

Станом на 1.01.2013 року книжковий фонд ЦРБ становить 38539 примірників, в тому числі книг та брошур - 37293, періодичних видань - 1105, аудіовізуальних матеріалів – 138.Обслуговано 3050 читачів, відвідувань - 20004, книговидача становить 62006 примірників.

Іванівська центральна районна бібліотека сьогодні - це сучасний інформаційний, культурний центр, а також центр дозвілля.

Відділи бібліотеки:

Читальний зал

Здійснює довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування читачів. Проводить різнопланову масову роботу: літературно-мистецькі вечори, книжково-ілюстративні виставки та перегляди, години цікавих повідомлень, уроки духовності, конкурси, презентації книг та книжкових виставок, дні інформації.