Пісня про Іванівку
слова В. Іванова
муз. В. Д. Драгуна
муз. В. Д. Драгуна
Небо, а в нім голуби.
Дуже багато неба.
Ранком таким голубим
Пісня моя про тебе,
Слухай, Іванівко мила,
Теплі мої слова:
Серце моє полонила
Доля твоя степова.
Парків зелена повінь,
Сміху дзвінкий прибій.
Пісня моя, мов сповідь,
Світлій красі твоїй.
Всюди в пориві стрімкім
Руки здіймають крани,
Гідним трудом своїм
Славлять тебе Івани.
Всюди розкрилена молодь
Наше тривожить життя:
Юності впевнений молот
Світле кує майбуття.
Сміху весела повінь,
Радість і тут, і там
Пісня моя, мов сповідь.
Славним твоїм синам.
Наче веснянки рясні,
Зорі в високім небі.
Хочеться жити мені,
Хочеться жити для тебе.
Світло неону над нами -
Трепетний ключ журавлів.
Слався трудом і піснями,
Казко таврійських степів.
Щастя бентежна повінь,
В небі - парад голубів.
Пісня моя мов сповідь,
Пісня моя – тобі.
Степова любов
Слова и музика Володимира Гришка
Скільки степових стежин пролягло у світ
Від твого порогу, до твоїх воріт?
Де б не був ти, але завжди пригадаєш знов
Рідне селище, рідне селище- степову любов.
А тобі, моє село, зразу не везло,
Над тобою круком нависало зло.
Де не був ти, але завжди пригадай і знай:
Що Іванівка, що Іванівка- це наш рідний край.
І барвінком весняним все переплелося,
Скільки загадалося, дай Бог, щоб збулося.
Степ шепоче, зір лоскоче, пахнуть спориші...
У іванівців, у іванівців- свято на душі.
Присвята Іванівці
М. І. Братан. 1967 р.
Не багаті барви нам явила:
Білий сніг та небо голубе…
Чимось ти поетів полонила,
Раз вони оспівують тебе.
Знаю: Не доїхати в бездоріжжя,
Бо асфальт далеко десь шумить.
Із Херсона йшла на Запоріжжя,
На межі спинилась відпочить.
Та буває не до відпочинку!
Закипають у напрузі дні.
Адже від сівби і до обжинків
Забуваєш ти про вихідні.
Знов твоїм я гостем називаюсь,
Я ж тебе трударкою зову.
І тобі, Іванівко вклоняюсь
За твою відвагу степову!
Джерело: Іванівка: [райцентр Херсон. обл.] / М.І. Братан // Ленін. прапор. – 1969. – 20 верес.
Інформацію про творчість М.І.Братана можна отримати з сайту
http://lib.kherson.ua/tvori-mi-bratana-1952-2014.htm
Ивановка
Елена Любомская 1966 р.
Туда самолет не летает,
Раз в сутки идет авто.
Но если вдруг снег растает
И ветер тучи листатет-
туда не попасть , ни за что.
Какой-то Иван в забаву
Забрёл раз на край земли.
И предку, видно по праву
Пришлись по буйному нраву
Немерянные ковыли.
А край тот с тех пор отмечен.
Ему особая честь:
Род славный увековечив,
От шумных
столиц далече
Иваны родятся здесь.
Идут судьбу выбирая.
По прадедовым следам
Зате, что б не было края
Землям и урожаям,
Поискам и трудам.
Чтоб был он не повторённым,
Твой мягкий
степной акцент,
Ивановка,
наш районный,
Ста далями запылённый,
Но издали видный центр.
Ивановка
Слова и музика Михаила Руденко
Где текла Калга река
Три Ивана поселились
Три Ивана земляка
Здесь навеки породнились
И пошел судьбы отсчет
Для Ивановского края
А земля из года в год
Хочет быть цветущим раем.
Три Ивана -
Все их знали
Поселенье основали
И стояли у начала
Тех событий
не бывалых
И почти уже два века
В той земле источник бьётся
В той
земле, для человека
Что Ивановкой зовется.
Ты любила и
страдала
И детей
своих теряла
Заживут на сердце раны
Будут новые Иваны
Ты сумеешь
возродиться
Даже без оваций громких
И своей землей гордиться
Станут
вновь твои потомки.
Где
текла река Калга
Ныне хлебные богатства
Но речные берега
Помнят истинное братство
Трёх Иванов Земляков
Их удачи и победы
И к земле своей любовь
Что от прадеда до деда.
http://www.calameo.com/read/004048253260b52b6f15a
Брагінець Зоя Адамівна
Життя моє - то дорога від серця до серця.
Життя моє-
то дорога
від серця до серця.
Життя моє-
мати й батько,
навіки зі мною.
Життя моє-
то кохання,
одне і єдине.
Життя моє-
мої діти,
синочок і доня.
Життя моє-
вся родина,
у щастя і в горі.
Життя моє-
то дорога,
від серця до серця.
Немає коментарів:
Дописати коментар